Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увінчати

Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНЧАТИ"
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. К. Кр. 23. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. К. Бай. 72. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом. К. ХП. 19.
Обгородитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ. 2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Мет. 329. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер. Грин. І. 254.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Перегребти, -ся. Cм. перегрібати, -ся.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться. Вас. 213.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.