Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увіряти

Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИ"
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі. Шух. І. 169.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла. Грин. III. 236.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла. Грин. III. 151.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться. Чуб. V. 517.
Проліс, -су, м. = праліс. ХС. VII. 457. За лісом, за пролісом золота діжа сходить. Чуб. І. 315.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Сабашувати, -шую, -єш, гл. О евреяхъ: праздновать субботу.
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102.
Угамовувати, -вую, -єш, сов. в. угамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Утишать, утишить, успокаивать, успокоить, укрощать, укротить. Вгамуй ти капосних дітей. Канев. у. Угамуй рогатих турів. К. Псал. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.