Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірятися

Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. МПр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І. 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИСЯ"
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).
Паткань, -ні, ж. зоол. Mur decumanus, большая крыса. Вх. Уг. 257.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Розгаласуватися, -суюся, -єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.