Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи.
Жовта́чка, -ки, ж. = жовтяниця.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл.
1) Примѣряться, примѣриться.
2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився.
3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
Росторгнути, -ну, -неш, гл. Разсѣять, развлечь. Не расторгнет моєй туги найблизша родина.
Сположити, -жу, -жиш, гл. — на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити.
Татарка, -ки, ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. 2) Раст. Allium fistulosum L.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Ум. татаронька, татарочка.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.
Хупавка, -ки, ж.
1) Красивая, нарядная женщина, опрятная женщина.
2) мн. Родъ цвѣтовъ. Ум. хупа́вочка. Іди, синку, додомоньку, змию тобі головоньку. Ізмий, мати, сама собі, або своїй рідній доньці, рідній доньці хупавочці.
