Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірчувати

Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЧУВАТИ"
Бавина, -ни, ж. = бавовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Злющий Cм. злючий.
Конюшина, -ни, ж. Клеверъ, Trifolium pratense. Волын. г. ЗЮЗО. І. 139.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Перевішати Cм. перевішувати.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Старовина, -ни, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. Cм. стариця 3.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.