Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Виємно нар. Исключительно.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta.
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра.
