Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірватися

Увірватися Cм. уриватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРВАТИСЯ"
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Навиглядіти, -джу, -диш, гл. Научиться, привыкнуть, имѣть успѣхъ. Мнж. 186.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Суховершки, -ків, м. Раст. a) Ajuga genevensis L. ЗЮЗО. І. 110. б) Ajuga reptans L. ЗЮЗО. І. 175. в) Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Хурделити, -лю, -лиш, гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.