Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увольнити

Увольнити Cм. увольняти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛЬНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВОЛЬНИТИ"
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = єлівник. Шух. I. 185.
Кнуроватий, -а, -е. Похожій на борова.
Нама́лі и на́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ном. № 4127. Ум. хворостинка.
Чардак, -ка, м. = чердак. МУК. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВОЛЬНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.