Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати.
Зиму́шка, -ки, ж. Яблоко, созрѣвающее къ зимѣ. Cм. зімниця.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь.
2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Облапати Cм. облапувати.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами.
