Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увертати

Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Мет. 30. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув. Рудч. Ск. І. 180. 2) Ввинчивать, ввинтить. 3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає. АД. І. 212. 4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати. Г. Барв. 178. 5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе. Мир. ХРВ. 352.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЕРТАТИ"
Безпиття, -тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. І. 335.
Будячина, -ну, ж. = будяк.
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр... Шевч. 87.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.