Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ.
Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Ізс.. Cм. зс.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою.
Поперекрадати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекрасти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали.
Сіромаха, -хи, м. = сірома 1. Попід тинню сіромаха і днює й ночує.