Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Захара́стритися, -рюся, -ришся, захарасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Засориться, забиться. В горлі захарастилось, треба промочить. Люлька захарастилась, треба витеребити.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Бере скуп з людей посередник.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
