Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла?
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Я не зможу тобі віддячитися.
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина).
Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Він дуже боявся мерців. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Паучиня, -ня, с. = павутиння.
Срачка, -ки, ж. Поносъ.
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
