Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увінити

Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІНИТИ"
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Вас. 207. Cм. драгва.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. І. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.