Викохати, -ся. Cм. викохувати, -ся.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Дешевня́, -ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета.
До́світок, -тку, м. Предразсвѣтное время. Чорт би й не оддав, та на лихо йому досвіток захватив. Темним досвітком усі троє вийшли з села. у до́світок. До разсвѣта. 2) Во мн. ч. до́світки. Вечернія собранія неженатой моложежи осенью и зимой, посидѣлки. Ой маєш ти, моя мати, іще дочок п'ять: не пускай їх на досвітки, нехай дома сплять. Сестри дома немає, на досвітках гуляє.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Ум. кашничок.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою.
Стіб, -бу, м. Стежокъ.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями.
