Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увічливий

Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЛИВИЙ"
Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. Ном. № 1335. От, буде навмана стрибати. Рудч. Ск. І. 64. Навманя росказую. Шевч.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.