Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовити

Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВИТИ"
Да́рмо нар. = Даремне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Козачина, -ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодець. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. Шух. І. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Поперевисати, -саємо, -єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіевск. у.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую. Чуб. III. 319.
Хранцуз, -за, м. Французъ. Як творив Господь.... народи, зробив москалів, хранцузів, татар. Драг. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.