Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмуровувати

Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Віддухати, -хаю, -єш, гл. = віддухопелити. А що, добре тебе оддухали? Пирят. у.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Їстивний, -а, -е. = їстовний. 1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Нашурубурити, -рю, -риш, гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить. Сим. 178.  
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків. Ном. № 14171.
Світлий, -а, -е. 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439. 2) світле око. Cм. око. 3)тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. Ум. світленький, світлесенький.
Семерик, -ка, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.