Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Дріготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Пайда, -ди, ж.
1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла.
2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди.
Підобідання, -ня, с. Время предъ обѣдомъ. Все тута по иначому: що снідання в підобідання, а обід аж ік полудню.
Розстановити Cм. розстановляти.
Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
