Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище.
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
