Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Домонта́рство, -ва, с. Сидѣніе дома, хозяйничанье дома. Краще.... було Грицькові домонтарство з любим його подружжям.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Молоду́ха, -хи, ж. = молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха.
Обплутати Cм. обплутувати.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Повив'язувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). Голови шовковими платками повив''язують.
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
