Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рум'яніти

Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНІТИ"
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Накла́стися, -кладу́ся, -де́шся, гл. Наѣсться, напиться, нажраться. А я горілки так наклався. Алв. 24.
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися. Богодух. у.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Усмажитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Изжариться. Капуста усмажилась. Гуска усмажилась. 2) = удушніти. Він лежить у неї на колінах, та так усмажився, що й заснув. Грин. II. 63.
Шир, -ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМ'ЯНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.