Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Безоборонний, а е Беззащитный. Оборонив сиріт безоборонних.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Ум. рішнячо́к.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Пху! нехай на вас халепа! 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш.