Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Кошик, -ка, м.
1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. 39.
2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр.
3) мн. Раст. Trifolium montanum.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать.
Тушкування, -ня, с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ.
2) Окутываніе.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.
