Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ружан

Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.» Гол. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. І. 20, 46, 22.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Жи́тельний, -а, -е. = житяний. Да зрабила пужку жительну. Грин. ІІІ. 49.
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1. Полт. г.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Полудень, -дня, м. 1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. Чуб. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні. К. Іов. 12. 2) Полдникъ. Ум. полуденько. О. 1862. IV. 13.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати. Грин. III. 138.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Тхір, тхора, м. Хорекъ, Mustela putorius. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. Ум. тхо́рик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЖАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.