Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукомесниця

Рукомесниця, -ці, ж. 1) Ремесленница. 2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОМЕСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОМЕСНИЦЯ"
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Вишпиговувати, -вую, -єш, сов. в. вишпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить, вышпіонить, пронюхать, узнать тайнымъ образомъ.
Відшпилити Cм. відшпилювати.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Перебігти Cм. перебігати.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали. Валк. у.  
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОМЕСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.