Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рута

Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Кокошка, -ки, ж. 1) Курица. 2)зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Желех. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гол. II. 204. Гей во моєм городчику зелена кокошка. Гол. II. 422.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.