Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудь

Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали. Стор. І. 45.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Притрушувати, -шую, -єш, сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.
Розлад, -ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Судський, -а, -е. = судовий. МВ. ІІ. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.