Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудь

Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Гульну́ти, -ну́, -не́ш, одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Шух. 1. 292, 304. Ум. писе́мце, письмечко.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.