Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину.
Запи́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне.
Періщити, -щу, -щиш, гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться.
Пімста, -ти, м. Месть.
Тарілка, -ки, ж.
1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Хоч за копійку, та на тарілку.
2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Ум. тарілочка.
Цоб меж. = соб.
