Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рум'янець

Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНЕЦЬ"
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМ'ЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.