Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудько

Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Балище, -ща, с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. Cм. балка.
Випрямлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. випрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Облямка, -ки, ж. = облямівка. Вх. Лем. 441.
Оструб, -ба, м. Деревянная стѣна постройки. Шух. І. 89, 90.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.