Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріпа

Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. ріпка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПА"
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.