Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рум'яний

Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНИЙ"
Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти». Грин. ІII. 563.
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Доспа́ти, -ся. Cм. досипати, -ся.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Присогласити Cм. присоглашати.
Резеда, -ди, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. І. 133.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.