Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудуватий

Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай. Рк. Левиц.
Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий. Мнж. 180.
Задари́ти Cм. задарювати.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.