Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудуватий

Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Опасання, -ня, с. 1) Опоясыяаніе. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. Cм. басань.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками. Н. п.
Улежатися Cм. улежуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.