Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Віл жуйку жує.
Золотуха, -хи, ж.
1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. 9.
2) = золотушник 2.
3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. б) Thalictrum flavum L.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
