Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ружина

Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. АД. І. 274. Мир. ХРВ. 142. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. Черниг. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. Ум. ружи́нонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖИНА"
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Темниця, -ці, ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.