Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.