Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. дру́гого дня. На другой день.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався.
Розмінити, -ню́, -ниш, гл. Купить, взять купленное, заплативъ деньги. Пожич мені таляра розмінити черевички.
Утеча, -чі, ж. = утік.
