Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране).
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Уплавзована нора.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл.
1) = штурляти, -ся. Штурялись, штовхали один одного.
2) Всовывать.
