Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

готуля

Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Бакаюватий, -а, -е. = бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОТУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.