Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Сказав прикликати собі слуг тих. Мати сина прикликає.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши.
