Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

госпося

Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОСЯ"
Бобовий, -а, -е. Бобовый. Ой бо мої кучерики як бобові струки. Чуб. V. 36.
Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).
Унада, -ди, ж. Повадка, привычка.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСПОСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.