Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горстка

Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРСТКА"
Багчи, бажу, -жиш, гл. = багти = багати. Желех.
Бах! меж. Звукоподражаніе паленію, выстрѣлу. Летів птах, на воду бах. Ном. стр. 292, № 63.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась. Черк. у.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух. Вх. Пч. І. 8.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.