Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горщівка

Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЩІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЩІВКА"
Бережно нар. Бережно, осторожно. Ум. бережненько.
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Рудч. Ск. II. 194. Донським нагаєм підганяє. Котл. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Оставлюк, -ка Родъ карточной игры. Волч. у.
Партес, -су, м. Партесъ.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЩІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.