Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горувато

Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Відо.... Cлова, начинающіяся съ відо  и здѣсь не имѣющіяся, Cм. на  віді....
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Привозитися, -жуся, -зишся, сов. в. привезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. Пріѣзжать, пріѣхать. Сама привезеся своїм повозом. Вх. Лем. 456.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.