Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається.
Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Усяке зараз домислилось, куди вони простують.
Клітка, -ки, ж.
1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці.
2) Участокъ земли въ 6 десятинъ.
3) Полоса въ рисункѣ плахти.
4) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку.
Обтісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. обтеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Обтесываться, обтесаться.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
