Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. З'являлись посеред степової рівняви.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки.
