Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Cм. варжіль.
Гліт, глоту, м. Тѣснота, давка.
Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать.
Кодло, -ла, с.
1) Родъ, племя. Іродове кодло. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ.
2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче!
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года.
Наме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. 2) Намерзшій сверху льдомъ, снѣгомъ. У вікна, крізь намерзлі шибки, ледве-ледве пробивався світ.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.
Шумиха, -хи, ж.
1) Сусальное золото. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці.
2) Жена шума. Cм. шум 4.
