Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья.
Зле нар.
1) Зло.
2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити.
Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення.
Сестрицин, -на, -не. Принадлежащій сестрицѣ. От тобі, сестрице, сестрицин убор.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
