Галябарда, -ди, ж.
1) Алебарда.
2) Особый видъ топора.
Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу!
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. мовчком = мовчки.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні.
Надхну́ти Cм. надихати.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса.
