Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неодіжний

Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 552.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕОДІЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕОДІЖНИЙ"
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Війтенко, -ка, м. Сынъ війтів. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка батько силував одним одну дочку? К. ЧР. 297.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Медови́к, -ка, м. = медівник.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕОДІЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.