неодіжний
Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 552.
Том 2, ст. 552.