Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

немощний

Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМОЩНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМОЩНИЙ"
Безплемінний, -а, -е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Вистріпувати, -пую, -єш, сов. в. вистріпати, -паю, -єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96.  
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Уривцем нар. Урывками. Левч. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМОЩНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.