Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Картопляк, -ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав.
Потемрява, -ви, ж. Пасмурная погода; густой туманъ.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Вже примерка, над вечір.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Убиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився.
2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився.
3) — у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Їм добре каятись, у гроші вбившись. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. — в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. — у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився.
4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. Чорнявая коханая по милому вбивається.
