Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навертати

Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРТАТИ"
Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят). Грин. II. 5.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Червений, -а, -е. = червоний. Угор. Червене вино. Гол. II. 712. Вільха черевна. Гн. І. 26.
Шенелія, -лії, шене́ля, -лі, ж. Шинель. Ти, москалю, і добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ном. № 816.  
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. МПр. 3. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.